• Главная
  • Карта сайта
Не найдено

Розвиток інституту провадження у кримінальній справі з огляду на нововиявлених обставин в новому КПК РК (Кісікова Д.Г., суддя суду міста Астани)

Розвиток інституту виробництва
у кримінальній справі з огляду на
нововиявлених обставин
в новому КПК РК

Кісікова Д.Г.

Суддя суду міста Астани

Провадження у кримінальних справах з огляду на нововиявлених обставин у практикуючих суддів викликає певні складнощі через непопулярність і недостатньою законодавчою урегульованості даного інституту, неясностей, які виникають при застосуванні норм кримінально-процесуального закону, що регламентують відновлення провадження у кримінальній справі з огляду на нововиявлених обставин Провадження у кримінальних справах з огляду на нововиявлених обставин у практикуючих суддів викликає певні складнощі через непопулярність і недостатньою законодавчою урегульованості даного інституту, неясностей, які виникають при застосуванні норм кримінально-процесуального закону, що регламентують відновлення провадження у кримінальній справі з огляду на нововиявлених обставин. Дана робота-спроба автора розібратися в законодавчих нормах, що регламентують даний інститут права.

Так, теоретичною основою відновлення кримінального судочинства з огляду на нововиявлених обставин є наукова теорія про презумпцію істинності вступило в законну силу судового акта у кримінальній справі і про спростовності даної презумпції в порядку, встановленому законом.

Правовою основою презумпції істинності вступило в законну силу судового акта є конституційні норми, передбачені ст.76 ч.3 Конституції РК, відповідно до якої, рішення, вироки і інші постанови судів мають обов'язкову силу на всій території Республіки, та ч.3 ст.77 , Відповідно до якої, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде визнана набрав законної сили вироком суду. А опровержімие даної презумпції передбачена нормою кримінально-процесуального закону ( ст.11 ) І Конституції, відповідно до яких, вирок і інші рішення суду у кримінальних справах можуть бути перевірені і переглянуті тільки відповідними судами в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законом.

Дане розпорядження закону в бік розширення можливостей усунення судових помилок отримало свій розвиток в нормах глави 53 нового КПК.

Особливості провадження з перегляду судових актів у зв'язку з виявленням нових обставин зумовлені характером судових помилок, допущених внаслідок необізнаності суду щодо обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення кримінальної справи, для виправлення яких і призначений цей вид перевірочного виробництва.

Інститут відновлення кримінального судочинства з огляду на нововиявлених обставин за визначенням, не є резервним, в тому числі і по відношенню до наглядового виробництва, і для його застосування не потрібно вичерпати всі засоби правового захисту для виправлення судової помилки і усунення порушення закону в порядку судової інстанційності. Даний інститут цілком самостійний і застосовується не замість або після апеляційного, касаційного чи наглядового виробництва, а в будь-якому випадку, незалежно від стадії судового контролю, яке це справа пройшла, при наявності до того підстав, передбачених законом.

Але при всьому, при цьому, відновлення справ за нововиявленими обставинами за своєю сутністю найближче до розгляду справ у порядку нагляду. Обидва види перегляду представляють собою особливі стадії кримінального процесу, в обох випадках перегляду підлягають вступили в законну силу вирок і наступні постанови, а також перед ними стоїть одне завдання - виправлення судових помилок і порушень закону, допущених при винесенні вироку або постанови.

У той же час відновлення справ за нововиявленими обставинами багато в чому відрізняється від розгляду справи в порядку нагляду. Його специфічність можна продемонструвати в порівнянні з розглядом справ у порядку нагляду. так:

1. Відновлення справ за нововиявленими обставинами відрізняється від перегляду вироку в порядку нагляду з підстав перегляду.

Якщо підставою для перегляду вироку і постанови в порядку нагляду можуть бути допущені при розслідуванні або судовому розгляді справи порушення конституційних прав і свобод громадян або неправильне застосування кримінального чи кримінально-процесуального закону, які спричинили засудження невинного, необгрунтоване винесення виправдувального вироку або припинення справи, позбавлення потерпілого права на судовий захист, невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого неправильне дозвіл цивільного позову, незаконне або необґрунтоване винесення постанови за нововиявленими обставинами, що має випливати безпосередньо з матеріалів справи або додатково представлених нових матеріалів, які отримані без провадження слідчих дій, при такому виробництві неприпустимих, то підставами для перегляду справи за нововиявленими обставинами відповідно з положеннями ст.485 КПК РК, є, відмінні від наведених вище підстави, передбачені ст.499 нового КПК, до яких відносяться:

1) встановлена ​​набрав законної сили вироком суду явна хибність показань потерпілого або свідка, висновку експерта, а так само фальшивість речових доказів, протоколів слідчих і судових дій та інших документів або явна неправильність перекладу, що спричинили за собою постанову незаконного або необгрунтованого вироку чи постанови;

2) встановлені набрав законної сили вироком суду злочинні дії дізнавача, слідчого або прокурора, якщо вони спричинили постановлення незаконного та необгрунтованого вироку, постанови;

3) встановлені набрав законної сили вироком суду злочинні дії суддів, вчинені ними при розгляді даної справи;

4) встановлені перевіркою або розслідуванням в порядку, передбаченому статтею 502 цього Кодексу, і викладені у висновках прокурора інші обставини, невідомі суду при винесенні вироку, визначення, які самі по собі або разом із раніше встановленими обставинами свідчать про невинність засудженого або про вчинення ним іншого за ступенем тяжкості злочину, ніж те, за яке він засуджений , або про винність виправданого особи або особи, щодо якої справа була припинена;

5) визнання Конституційним Радою Республіки Казахстан неконституційним закону, який був застосований судом при винесенні судового акту,

6) звільнення від кримінальної відповідальності за злочин, що стали підставою для конфіскації майна в порядку, передбаченому главою 71 КПК (конфіскація до винесення вироку суду) на підставі вступив в законну силу виправдувального вироку суду або постанови про припинення кримінального переслідування за відсутністю події або складу кримінального правопорушення або часткове або повне незастосування конфіскації майна у вироку суду, який розглянув справу по суті.

7) волевиявлення засудженого, щодо якого була розглянута справа в порядку, встановленому пунктом 2) частини другої статті 335 КПК, в разі його явки до органу, що веде кримінальний процес.

Крім того, законодавець передбачив, що обставини, перелічені в пунктах 1-3 частини другої цієї статті, можуть бути встановлені крім вироку постановою суду, прокурора, слідчого або дізнавача про припинення кримінальної справи за закінченням терміну давності, внаслідок акту амністії або помилування, в зв'язку зі смертю обвинуваченого або недосягнення віку для притягнення до кримінальної відповідальності.

При цьому, якщо підстави, передбачені п.1-3 і 6, встановлюються вироком або постановою суду, суд своєю постановою порушує провадження у справі з огляду на нововиявлених обставин, проводить судовий розгляд за правилами, передбаченими КПК, з витребуванням відповідних процесуальних документів з органів кримінальної переслідування і суду. А якщо в заяві або повідомленні вказується на інші обставини, наведені в п.4 ст.502 , Суд направляє матеріали прокурору для проведення розслідування.

А що конкретно слід розуміти під «іншими обставинами», законодавець не вказав. Але це питання не викликає складності через очевидність відповіді. До них, зокрема, відносяться: дані про участь у злочині інших осіб або скоєнні цього злочину іншою особою, а не тим, яка засуджена у справі і відбуває, або вже відбула покарання; виявлення нового злочину, вчиненого засудженим, яке тягне за собою зміну кваліфікації злочину за вироком, який набрав законної сили; наявність в живих потерпілого, який вважався вбитим, або смерть потерпілого від тілесних ушкоджень, помилково визнаних небезпечними для життя, або факти, які встановлюють причетність або непричетність обвинуваченого до вчинення злочину (наприклад, алібі обвинувачуваного). До них відносяться і неправильні показання свідків чи потерпілих, коли вони з'явилися результатом їх добросовісної помилки, помилковість висновку експерта, обмова одним обвинуваченим іншого і т.д ..

При такому розслідуванні нововиявлених обставин, відповідно до положень закону, можуть проводитися з дотриманням правил КПК перевірочні меропріятія- допити, огляди, експертизи, виїмки та інші слідчі дії. Тобто, законодавець передбачив проведення повноцінного розслідування нововиявлених обставин. Однак, тут слід зазначити, що про терміни його проведення законодавець не вказав, що дає підставу для висновків, що термін їх розслідування повинен відповідати загальному терміну розслідування кримінальної справи.

При цьому, законом встановлено різний порядок розслідування нововиявлених обставин, пов'язаних з вчиненням злочину ( п. 1-3 ст. 499 нового КПК), та інших обставин, які свідчать про неправильність засудження або виправдання підсудного або про неправильність припинення справи про нього ( п. 4 ст. 499 КПК). Розслідування інших нововиявлених обставин не пов'язане з вчиненням злочину, і тому питання про порушення кримінальної справи і притягнення особи до кримінальної відповідальності в подібних випадках не виникає. Розслідування інших обставин проводиться з дотриманням загальних правил попереднього розслідування, але лише в обсязі, необхідному для достовірного їх встановлення.

У тих же випадках, коли підстави для поновлення справи повинні встановлюватися вироком суду, прокурор порушує кримінальну справу, а розслідування і судовий розгляд по ньому ведуться в звичайному порядку, встановленому кримінально-процесуальним законом. Розслідування закінчується складанням обвинувального висновку, і при наявності підстав виноситься обвинувальний вирок. Після його вступу в законну силу прокурор виносить постанову про порушення провадження за нововиявленими обставинами, матеріали розслідування разом з вироком і ув'язненням направляються до відповідного суду для вирішення питання про відновлення справи. Якщо ж при провадженні досудового слідства обвинувачення особи у вчиненні злочину проти правосуддя не знайде свого підтвердження, то кримінальну справу припиняється.

При порушенні кримінальної справи і розслідування нововиявлених обставин, передбачених п.1-3 ч.2 ст.499 неминуче виникає необхідність встановлення події злочину і винність особи в його скоєнні. Достовірне з'ясування цього неможливо без виконання слідчих дій. Однак, незважаючи на вчинений злочин, притягнення особи в якості обвинуваченого виключається у зв'язку із закінченням строків давності, видання акта амністії або через помилування окремих осіб, а також внаслідок смерті обвинуваченого. В цьому випадку шляхом виробництва слідчих дій необхідно з'ясовувати обставини, що перешкоджають порушенню кримінальної справи, а при наявності порушеної - обставини, що вимагають його припинення. При їх встановленні слідчий або прокурор виносить постанову про припинення. У ньому, як і у набрав законної сили вироку, повинні міститися докази, що вказують на ознаки однієї з обставин, передбачених п. 1-3 ст. 499 КПК. При наявності підстав до відновлення кримінальної справи, прокурор виробляв розслідування нововиявлених обставин або здійснює керівництво у ній, складає висновок, який разом з усіма необхідними матеріалами надсилається через відповідного вищестоящого прокурора до суду, повноважний дозволити питання про відновлення кримінальної справи. У висновку прокурора вказується: а) кому воно направляється (безпосередньо в суд або через вищестоящого прокурора); б) короткий зміст вироку, а також подальших ухвал і постанов (якщо вони виносилися); в) короткий виклад нововиявлених обставин, як вони встановлені; г) яке рішення пропонується прийняти у справі; д) яка посадова особа направляє або вносить висновок; е) час і місце його складання. З викладеного можна зробити висновок про те, що на даній стадії підстави для перегляду вироку інші, а не ті, які застосовуються для перегляду в наглядовій інстанції, тому законодавець і встановив особливе провадження щодо перевірки законності та обґрунтованості прийнятих в суді рішень.

В гл. 53 КПК (нового) відсутнє визначення процесуального положення, займаного засудженим, виправданим при розслідуванні нововиявлених обставин. Але що очевидно, момент порушення провадження за нововиявленими обставинами дає їм статус учасників кримінального процесу і право на захист. З чого випливає, що вони мають право знати про підстави порушення провадження за нововиявленими обставинами; давати свідчення; подавати докази; порушувати клопотання; подавати скарги на дії і рішення слідчого і прокурора; заявляти відводи; користуватися рідною мовою; власноруч викладати свідчення про нововиявлених обставин; знайомитися з протоколами слідчих дій, вироблених з його участю, а після закінчення розслідування нововиявлених обставин - з усіма матеріалами цієї виробництва, виписувати з нього будь-які відомості і в будь-якому обсязі. Мабуть, необхідно законодавче визначення їх статусу для забезпечення повноти дотримання їх прав, як «особи, що перевіряється, засудженого або виправданого вироком ...», і подальше скорочене використання даного статусу, оскільки в будь-якому випадку предметом перегляду і з огляду на нововиявлених обставин є, перш за все, що вступив в законну силу вирок суду.

Новий КПК, а саме стаття 503 , Чого раніше КПК не передбачав, регламентує дії прокурора при наявності приводів до порушення провадження за нововиявленими обставинами-зверненні до нього учасників процесу, або посадових осіб, які встановили порушення законності у справі, закінченого вироком, або постановою, а також з огляду на даних, отриманих в Під час розслідування і розгляду інших кримінальних справ, по закінченні перевірки або розслідування, відповідно до якої, прокурор після закінчення перевірки або розслідування поступив до нього заяви, звернення за наявності підстав для поновлення провадження у справі за нововиявленими обставинами звертається з відповідним клопотанням до суду, правомочний розглядати питання про відновлення провадження у справі. Чи не угледівши підстав до ініціювання клопотань про порушення провадження за нововиявленими обставинами, прокурор відмовляє в цьому своєю мотивованою постановою. Копія постанови надсилається заявнику протягом трьох діб з роз'ясненням йому права оскаржити постанову вищестоящому прокурору або самостійно звернутися до суду з клопотанням про порушення провадження за нововиявленими обставинами.

Из чего віпліває, что Незгода прокурора з необхідністю ініціювання клопотання про Порушення провадження за нововиявленими обставинні НЕ обов'язково НЕ только для суду, но и для заявників, Які звернули Із зазначеним приводу до прокурора. Тут слід Зазначити, что чіннім КПК, ст.474 , Було предусмотрена оскарження заявником прийнятя решение в порядку ст.109 КПК, тобто, в судновому порядку. Новим же КПК остаточність значення відмови прокурора в поводженні з клопотанням про порушення провадження за нововиявленими обставинами для заявника виключена, оскільки ч.2 ст.503 КПК дозволяє оскаржити постанову прокурора в подібних випадках вищестоящому прокурору або самостійно звернутися до суду з клопотанням про порушення провадження за нововиявленими обставинами. І тільки суд остаточно вирішує це питання. Тобто, повноваження суду по даній категорії питань значно розширені.

І при цьому, відповідно до положень ч.1 ст.502 КПК, тільки суд правомочний розглядати питання про відновлення провадження у справі. Тобто, якщо раніше подібні повноваження мав прокурор, то на сьогодні, тільки суд. Роль прокурора, які раніше не обгрунтовано гіпертрофована в даному питанні, на сьогодні приведена в рівне становище з іншими учасниками кримінального процесу, які мають право звернення з клопотаннями про порушення провадження за нововиявленими обставинами.

Розширення кола осіб, які мають право звернення з клопотаннями про порушення провадження за нововиявленими обставинами, вже в чинній редакції КПК, і закріплення його в Новому КПК, з однієї особи-прокурора, до всіх учасників судового процесу-засудженого, виправданого, потерпілого або їх законного представника, захисника, свідоцтво подальшого розвитку законодавства і його спрямованості на створення умов відновлення порушених прав учасників процесу і встановлення істини шляхом виправлення допущених доль них помилок. З чого випливає, що сама по собі система судового контролю-перегляду відповідно до встановленого порядку законності судових актів нижчестоящих судових інстанцій вищестоящими, не завжди є гарантом законності прийнятих судових актів з огляду на можливу невідомості судам обставин, що виявляються в більш пізній термін, і які мають значення для справи і встановлення істини по ньому.

3. Якщо в порядку нагляду справа переглядається черговий судом вищої інстанції факту, то у зв'язку з нововиявленими обставинами розгляд проводиться в тій же судовій інстанції, яка вже розглядала справу. так, ст.504 КПК (нового). регламентовано, що клопотання про поновлення провадження у справі у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається одноосібно суддею суду першої інстанції, який виніс вирок, постанову. Якщо у справі виносилися постанови судами апеляційної, касаційної, наглядової інстанцій, перегляд судових рішень здійснюється відповідно одноособово суддею апеляційної чи касаційної інстанції, а в наглядовій інстанціі- в складі трьох суддів Верховного суду РК. (Якщо ця інстанція має право перегляду вироків, що вступили в законну силу). У колишній редакції кодексу, статтею 476 було передбачено, що в касаційній і наглядовій інстанціях справа розглядається колегіально за правилами, встановленими для розгляду справ в зазначених інстанціях. Передача в касаційній інстанції повноважень колегії, як це було раніше регламентовано законом, одному судді для розгляду клопотання про відновлення провадження у справі в новому КПК спрямована на деяке спрощення процедури судочинства по даній категорії і швидший порядок дозволу клопотань.

В цьому випадку вбачається якась колізія закону, оскільки відповідно до положень ст.52 , Яка регламентує склад суду, розгляд справ в касаційній інстанції здійснюється колегіально у складі не менше трьох суддів під головуванням голови обласної або прирівняного до нього суду. Але тим не менше, новим КПК регламентовано розгляд справ за нововиявленими обставинами в даній інстанції одноособово суддею.

Також слід звернути увагу на зміни, внесені в новий КПК з питання відводу судді. ст.90 діючого КПК не регламентувала якісь заборони для участі судді в розгляді справи за нововиявленими обставинами за умови його попереднього участі в різних судових інстанціях при розгляді даного конкретного справи, що викликало масу питань, оскільки участь судді або декількох суддів в перегляді не тільки вироку, але і касаційного постанови або наглядового ухвали (постанови), винесених раніше з їх участю, в процедурі відновлення виробництва з огляду на нових або нововиявлених про стоятельств не узгоджується з принципами справедливого, незалежного, об'єктивного і неупередженого правосуддя. Той факт, що перегляд здійснюється в зв'язку з обставиною або обставинами, які раніше не були в полі зору суду, не має в даному випадку правового значення. Визначальним тут є інше: судді раніше вже висловилися за всіма основними питаннями кримінальної справи (про доведеність, кваліфікацію і міри покарання), що само по собі виключає повторне їх участь в розгляді цієї ж кримінальної справи.

Зважаючи на це, новий КПК, його ст.87 , Більш прогресивний. І саме з викладених позицій більш справедливий, оскільки передбачає заборону судді, який брав участь в розгляді справи в суді першої, апеляційної, касаційної і наглядових інстанцій, на участь в розгляді цієї самої справи за нововиявленими обставинами.

4. Істотно розрізняються терміни перегляду вироків з метою погіршення становища засудженого чи виправданого. якщо згідно ст. 486 нового КПК ( ст.461 в старій редакції) для опротестування в порядку нагляду обвинувального вироку за мотивами м'якості покарання або необхідності застосування до засудженого закону про більш тяжкий злочин, а також виправдувального вироку або постанови суду про закриття справи встановлено граничний річний термін (з дня набрання вироком законної сили), то у зв'язку з нововиявленими обставинами перегляд виправдувального вироку, постанови про припинення кримінальної справи, а також перегляд обвинувального вироку за мотивами м'якості н показання або необхідності застосування до засудженого закону про більш тяжкий злочин допускається лише протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності і не пізніше одного року з дня відкриття нових обставин. При цьому, відповідно до положень ст.487 КПК (нового), відновлення зазначеного строку оскарження в порядку судового нагляду судових рішень, що вступили в законну силу, якщо його пропущено, не допускається. За нововиявленими обставинами такої заборони законом не передбачено.

5. Відновленню справ за нововиявленими обставинами у всіх випадках повинно передувати розслідування цих обставин; при перегляді ж вироків в порядку нагляду ніякого додаткового розслідування у справі до скасування вироку закон не допускає.

6. Якщо додаткові матеріали у вигляді документів-доказів, представлені або витребувані при розгляді справи в порядку нагляду, встановлюють обставини, що виникли або змінилися після вступу вироку в законну силу, на яке посилалося особу, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, то цього не можна сказати про нововиявлених обставин.

В основі відмінності нововиявлених обставин і додаткових матеріалів лежить їх різна юридична природа, обумовлена ​​необхідністю проведення слідчих дій. Для посвідчення нововиявлених обставин, які на відміну від додаткових матеріалів, які подаються в наглядові інстанції, вживаються заходи для їх підтвердження не тільки документами, але і будь-якими видами доказів ( глава 15 КПК). У наглядову інстанцію можна представити докази і на їх підставі просити про розгляд справи в порядку нагляду. Поновлення справи за нововиявленими обставинами не може мати місця на підставі поданих нових доказів, так як підставою відновлення справи в цьому випадку є нововиявлена ​​обставина, що підлягає перевірці та доведенню, а не новий доказ.

Нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням або що набрало законної сили вироком суду і викладені в клопотанні заявників юридичні факти, які перебувають в безпосередньому зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують зважаючи на їх невідомості і суттєвості висновки, що містяться у набрав законної сили вироку, визначенні, постанові, що не відповідають об'єктивній дійсності.

Ознаки, властиві нововиявленими обставинами, включають в себе: невідомість їх суду з причин, від нього не залежать; істотність цих обставин для справи; наявність нововиявлених обставин в об'єктивної дійсності до постановлення вироку; неможливість обліку даних обставин під час провадження у справі і постановлення вироку в зв'язку з невідомістю їх суду; відкриття нових обставин лише після вступу вироку в законну силу; спеціальне розслідування нововиявлених обставин прокурором або за його дорученням слідчим. Ці ознаки притаманні всім видам підстав поновлення кримінальної справи у зв'язку з нововиявленими обставинами. Обов'язковою умовою розгляду справи за нововиявленими обставинами є те, що фактичний матеріал, що приводиться в якості приводу для поновлення справи з огляду на відкриття нових обставин, повинен бути абсолютно новим, що не фігурували в ньому раніше.

7. При розгляді справи в порядку нагляду, якщо одна і та ж наглядова інстанція не має права вдруге розглянути справу за протестом на ті ж вироки, визначення і постанова щодо одного і того ж засудженого (виправданого), хоча і з інших підстав, то, коли мова йде про відновлення справи за нововиявленими обставинами, це правило не діє. Попередній розгляд справи в касаційному або наглядовому порядку також не перешкоджає його розгляду в тій же судовій інстанції в порядку відновлення справи за нововиявленими обставинами.

Правила відновлення справи за нововиявленими обставинами розраховані тільки на вирок або постанову, що вступило в законну силу, і не застосовуються до виявлення невідомих раніше обставин на будь-якій іншій стадії процесу, коли немає ще вступило в законну силу судового рішення. У таких випадках з'ясування цих обставин проводиться за правилами, що діють у відповідній стадії кримінального процесу.

8. З відмінності підстав випливає різний характер рішень, що приймаються судом в результаті розгляду справ в порядку нагляду і за нововиявленими обставинами, і різні наслідки скасування вироку. В результаті розгляду справи за нововиявленими обставинами суд не вправі внести зміни у вирок, а може лише скасувати його: при новому розслідуванні і розгляді справи органи розслідування і суд першої інстанції не пов'язані рішенням суду, який скасував вирок у зв'язку з нововиявленими обставинами.

За підсумками розгляду клопотання суд приймає одне з рішень, зазначений в статті 505-506 (Нового) КПК: 1) задовольняє клопотання і скасовує вирок, постанову і направляє справу на нове розслідування або новий судовий розгляд; 2) задовольняє клопотання і припиняє провадження у справі, коли не потрібно нове розслідування чи судовий розгляд для прийняття остаточного рішення у справі; 3) при відмові в перегляді виносить постанову із закриттям провадження і відмовою в задоволенні клопотання.

Тут слід звернути увагу на повноваження суду при розгляді справ з огляду на нововиявлених обставин по винесенню рішення про скасування вироку, що передбачає його повне скасування, при повноваження наглядової інстанції, серед інших, і часткового скасування вироку. Тобто, законодавець чітко і обгрунтовано вказує, що вирок підлягає повному скасуванні, щодо всіх засуджених і ставить їх епізодів, незалежно від того, стосовно до яких конкретно особам і епізодів встановлені підстави відновлення виробництва.

З чого випливає, що розгляд зазначеної категорії справ має свою специфіку і стадії, що відрізняються від перегляду судових актів у встановленому порядку судового контролю. Зокрема, виробництво зв'язку з нововиявленими обставинами порушується за наявності законного приводу і поновлюється при достатності підстав, що дає підстави для висновків, що вважати тотожними дані два поняття-порушення провадження та поновлення провадження за нововиявленими обставинами не можна. Порушення провадження у зазначеній категорії справ завжди передує поновлення провадження у конкретних кримінальних справах з огляду на нововиявлених обставин. А результат цієї діяльності суду, прямо регламентований законом, і наведено вище, як спрямований на розширення прав учасників процесу і встановлення істини у справі, усунення судових помилок. Тобто, є прогресивним інструментом судової діяльності щодо усунення власних судових помилок, важливою гарантією правильного здійснення правосуддя, служить одним із засобів забезпечення прав і законних інтересів громадян в кримінальному судочинстві.

Новости
Провайдеры:
  • 08.09.2015

    Batyevka.NET предоставляет услуги доступа к сети Интернет на территории Соломенского района г. Киева.Наша миссия —... 
    Читать полностью

  • 08.09.2015
    IPNET

    Компания IPNET — это крупнейший оператор и технологический лидер на рынке телекоммуникаций Киева. Мы предоставляем... 
    Читать полностью

  • 08.09.2015
    Boryspil.Net

    Интернет-провайдер «Boryspil.net» начал свою работу в 2008 году и на данный момент является одним из крупнейших поставщиков... 
    Читать полностью

  • 08.09.2015
    4OKNET

    Наша компания работает в сфере телекоммуникационных услуг, а именно — предоставлении доступа в сеть интернет.Уже... 
    Читать полностью

  • 08.09.2015
    Телегруп

    ДП «Телегруп-Украина» – IT-компания с 15-летним опытом работы на рынке телекоммуникационных услуг, а также официальный... 
    Читать полностью

  • 08.09.2015
    Софтлинк

    Высокая скоростьМы являемся участником Украинского центра обмена трафиком (UA — IX) с включением 10 Гбит / сек... 
    Читать полностью